скупитися

ску́питися

дієслово доконаного виду

скупчитися

розм.

скупи́тися 1

дієслово недоконаного виду

неохоче витрачати

скупи́тися 2

дієслово доконаного виду

зробити покупки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупитися — див. скуплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скупитися — Скнарувати, скнарити, зіскнарвувати, зіскнарити, поскнарувати, поскнарити Словник чужослів Павло Штепа
  3. скупитися — СКУПИ́ТИСЯ¹, плю́ся, пи́шся; мн. скупля́ться; недок., на що, без дод. і з інфін. Неохоче витрачати, давати іншим що-небудь, уникати витрат. – Та ну, брате, не скупися, Позич-таки грошей! (С. Руданський); – Як кого, то годує [Кіндрат] і поїть. Словник української мови у 20 томах
  4. скупитися — Згромадитися Словник застарілих та маловживаних слів
  5. скупитися — не поскупи́тися / не скупи́тися на фа́рби, книжн. Висвітлювати, зображувати кого-, що-небудь дуже виразно (перев. з перебільшенням). Ще тільки вчора Роман читав у газеті про нього захоплюючий нарис. Автор нарису не поскупився на фарби, використав усю свою палітру (В. Минко). Фразеологічний словник української мови
  6. скупитися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
  7. скупитися — СКУ́ПИТИСЯ див. ску́плюватися. СКУПИ́ТИСЯ¹, плю́ся, пи́шся; мн. скупля́ться; недок., на що, без додатка і з інфін. Неохоче витрачати, давати іншим що-небудь, уникати витрат. — Та ну, брате, не скупися, Позич-таки грошей! (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  8. скупитися — Скупитися, -плюся, -пишся гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341. --------------- Скупитися, -плюся, -пишся гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121. Словник української мови Грінченка