скупитися
СКУ́ПИТИСЯ див. ску́плюватися.
СКУПИ́ТИСЯ¹, плю́ся, пи́шся; мн. скупля́ться; недок., на що, без додатка і з інфін. Неохоче витрачати, давати іншим що-небудь, уникати витрат.
— Та ну, брате, не скупися, Позич-таки грошей! (Рудан., Тв., 1959, 99);
— Як кого, то годує [Кіндрат] і поїть. Для своїх підлабузників не скупиться на народне добро (Головко, II, 1957, 495);
*Образно. Почала [бабуся] нарікати на дідуся, який так прилип до свого моря, що навіть не мав часу приїхати на станцію нас зустріти. Потім перепало морю, що на рибу скупиться (Збан., Мор. чайка, 1959, 7);
// чим, на чому. Бути надміру ощадливим.
Ще з осені вона.. скупилася і хлібом, і топ-ливом (Мирний, IV, 1955, 287);
Немилосердно скупився Окунь не тільки на одежі, але й на харчуванні (Стельмах, І, 1962, 364);
// на що. Бути стриманим у вияві чого-небудь.
Після цієї зустрічі Тимко ходив похмурий, скупився на ласку (Тют., Вир, 1964, 265);
Шрам ніколи не скупився на похвалу, коли було за що хвалити (Собко, Вогонь.., 1947, 117).
СКУПИ́ТИСЯ² див. скупо́вуватися.
Значення в інших словниках
- скупитися — ску́питися дієслово доконаного виду скупчитися розм. скупи́тися 1 дієслово недоконаного виду неохоче витрачати скупи́тися 2 дієслово доконаного виду зробити покупки Орфографічний словник української мови
- скупитися — див. скуплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скупитися — Скнарувати, скнарити, зіскнарвувати, зіскнарити, поскнарувати, поскнарити Словник чужослів Павло Штепа
- скупитися — СКУПИ́ТИСЯ¹, плю́ся, пи́шся; мн. скупля́ться; недок., на що, без дод. і з інфін. Неохоче витрачати, давати іншим що-небудь, уникати витрат. – Та ну, брате, не скупися, Позич-таки грошей! (С. Руданський); – Як кого, то годує [Кіндрат] і поїть. Словник української мови у 20 томах
- скупитися — Згромадитися Словник застарілих та маловживаних слів
- скупитися — не поскупи́тися / не скупи́тися на фа́рби, книжн. Висвітлювати, зображувати кого-, що-небудь дуже виразно (перев. з перебільшенням). Ще тільки вчора Роман читав у газеті про нього захоплюючий нарис. Автор нарису не поскупився на фарби, використав усю свою палітру (В. Минко). Фразеологічний словник української мови
- скупитися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
- скупитися — Скупитися, -плюся, -пишся гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341. --------------- Скупитися, -плюся, -пишся гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121. Словник української мови Грінченка