скупити

Значення в інших словниках

1. скупити — ску́пити дієслово доконаного виду зібрати докупи скупи́ти дієслово доконаного виду закупити Орфографічний словник української мови
2. скупити — I ск`упитидив. скуплювати. II скуп`итидив. скуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скупити — СКУ́ПИТИ див. ску́плювати. СКУПИ́ТИ див. скупо́вувати. Словник української мови у 20 томах
4. скупити — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
5. скупити — Скупи́ти, -плю́, -пиш, -плять що; ску́плений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скупити — Скупи́ти, -плю́, -пиш гл. 1) см. скупати. 2) см. скуповувати. 3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671. --------------- Скупити, -плю, -пиш гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив. Словник української мови Грінченка