скіс

скіс 1

іменник чоловічого роду

похила поверхня

скіс 2

іменник чоловічого роду

скошене

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіс — I скосу, ч., спец. 1》 Дія і стан за знач. скошувати II, скосити. 2》 Похила поверхня, похилий бік чого-небудь. 3》 у знач. присл. скосом, діал. Навскіс. II скосу, ч. Дія за знач. скошувати I, скосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скіс — СКІС¹, ско́су, ч., спец. 1. Дія і стан за знач. ско́шувати², скоси́ти². 2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь. Скоси можна фрезерувати кутовими фрезами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. скіс — СКІС¹, ско́су, ч., спец. 1. Дія і стан за знач. ско́шувати², скоси́ти. 2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь. Скоси можна фрезерувати кутовими фрезами (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах