скіс

I скосу, ч., спец.

1》 Дія і стан за знач. скошувати II, скосити.

2》 Похила поверхня, похилий бік чого-небудь.

3》 у знач. присл. скосом, діал. Навскіс.

II скосу, ч.

Дія за знач. скошувати I, скосити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіс — скіс 1 іменник чоловічого роду похила поверхня скіс 2 іменник чоловічого роду скошене Орфографічний словник української мови
  2. скіс — СКІС¹, ско́су, ч., спец. 1. Дія і стан за знач. ско́шувати², скоси́ти². 2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь. Скоси можна фрезерувати кутовими фрезами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. скіс — СКІС¹, ско́су, ч., спец. 1. Дія і стан за знач. ско́шувати², скоси́ти. 2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь. Скоси можна фрезерувати кутовими фрезами (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах