1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скошувати

ско́шувати

I -ую, -уєш, недок., скосити, скошу, скосиш, док., перех.

1》 також без додатка. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін.

|| перен. Різким ударом збивати, зрізувати що-небудь.

2》 перен. Позбавляти життя; знищувати, вбивати.

|| безос.

II -ую, -уєш, недок., скосити, скошу, скосиш, док.

1》 перех. Надавати чому-небудь косої форми, положення, напряму.

2》 перех., що і неперех., чим. Повертати, обертати в певний бік (очі, погляд).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скошувати — ско́шувати 1 дієслово недоконаного виду зрізати косою або косаркою ско́шувати 2 дієслово недоконаного виду надавати чому-небудь косої форми Орфографічний словник української мови
  2. скошувати — СКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., СКОСИ́ТИ, скошу́, ско́сиш, док., що. 1. також без дод. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (О. Словник української мови у 20 томах
  3. скошувати — КОСИ́ТИ (зрізувати траву, хлібні злаки косою, косаркою тощо), СКО́ШУВАТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ) розм. — Док.: скоси́ти, покоси́ти, стя́ти (зітну́ти). Вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (І. Словник синонімів української мови
  4. скошувати — Ско́шувати, -шую, -шуєш; скоси́ти, скошу́, ско́сиш, -сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скошувати — СКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., СКОСИ́ТИ, скошу́, ско́сиш, док., перех. 1. також без додатка. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. скошувати — Ско́шувати, -шую, -єш сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Г. Барв. 224. Косарь непевний, мовчки скосить. Шевч. Молоде, то як косою скосило. МВ. ІІ. 16. Словник української мови Грінченка