1. Орфографічний словник української мови

сміховище

сміхо́вище

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміховище — -а, с. 1》 Те, з чого сміються, глузують; об'єкт насмішки, глузування. 2》 невідм., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сміховище — СМІХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Той з кого (те, з чого) сміються, глузують; об'єкт насмішок. Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Є. Гребінка); – То ти хочеш, щоб твоя жінка ходила, як та обірвана циганка?... Словник української мови у 20 томах
  3. сміховище — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Словник синонімів української мови
  4. сміховище — Сміхо́вище, -ща; -щу; -вища, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сміховище — СМІХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, з чого сміються, глузують; об’єкт насмішки, глузування. Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Греб., І, 1957, 55); — То ти хочеш, щоб твоя жінка ходила, як та обірвана циганка?... Словник української мови в 11 томах
  6. сміховище — Сміховище, -ща с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371. Словник української мови Грінченка