сокорина
сокори́на
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сокорина — -и, ж., розм. Те саме, що осокорина. || у знач. збірн. Те саме, що осокірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сокорина — СОКОРИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що осокори́на. Широка сокорина Віти розпустила... А над самою водою Верба похилилась (Т. Шевченко); Старою сокорина; // у знач. збірн. Те саме, що осокірни́к. Старих дубів присадисті підмурки, Ожинник, сокорина, лозняки (П. Дорошко). Словник української мови у 20 томах
- сокорина — ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІР розм., ОСОКОРИ́НА розм., СОКОРИ́НА розм., ЯСОКІ́Р діал. Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Словник синонімів української мови
- сокорина — СОКОРИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що осокори́на. Широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась (Шевч., II, 1963, 24); Я під старою сокориною сів, під столітнім деревом моїм на міцних його покручених і побитих часом коренях (Довж. Словник української мови в 11 томах
- сокорина — Сокорина, -ни ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч. Словник української мови Грінченка