соловейко

Значення в інших словниках

1. соловейко — [соловейко] -ка, м. (на) -ку/-ков'і Орфоепічний словник української мови
2. соловейко — -а, ч. 1》 Пестл. до соловей. 2》 Те саме, що соловей 1). 3》 розм. Дитяча іграшка-свисток, зроблена у вигляді пташки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соловейко — СОЛОВЕ́ЙКО, а, ч. 1. Пестл. до солове́й. Усі хатки у розквітчаних садках, як у білих вінках, славно соловейко щебече (Марко Вовчок); Бджоли гули, пташки щебетали, а соловейко виспівував – аж у вухах лящало (А. Словник української мови у 20 томах
4. соловейко — Назва кількох видів співочих птахів із ряду горобцеподібних; заселяє ліси Євразії та Африки; с. звичайний, с. пд., с. синій; усі завбільшки як горобець, гарно співають, охороняються. Універсальний словник-енциклопедія
5. соловейко — співа́ти (виво́дити, розлива́тися, залива́тися) солове́йком (солов’є́м), ірон. З надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. З полегшенням перейшов він (промовець) до козацьких справ. Фразеологічний словник української мови
6. соловейко — СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КА розм., СПІВУ́Н розм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору). Словник синонімів української мови
7. соловейко — Солове́йко, -ка, -ку і -кові, -ку! -ве́йки, -ве́йків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. соловейко — СОЛОВЕ́ЙКО, а, ч. 1. Пестл. до солове́й. Усі хатки у розквітчаних садках, як у білих вінках, славно соловейко щебече (Вовчок, VI, 1956, 275); Бджоли гули, пташки щебетали, а соловейко виспівував — аж у вухах лящало (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. соловейко — Соловейко, -ка м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає. Шевч. Словник української мови Грінченка