1. Орфографічний словник української мови

сонцепоклонник

сонцепокло́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонцепоклонник — -а, ч. Той, хто поклоняється Сонцю як божеству. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сонцепоклонник — СОНЦЕПОКЛО́ННИК, а, ч. Той, хто поклоняється сонцю і всьому прекрасному на землі. Молода поезія .. прийняла з рук В. Чумака й П. Тичини пафос революційного романтизму, од рук великого філософа і сонцепоклонника... Словник української мови у 20 томах
  3. сонцепоклонник — СОНЦЕПОКЛО́ННИК, а, ч. Той, хто поклоняється сонцю і всьому прекрасному на землі. Молода поезія.. прийняла з рук співців Жовтня В. Чумака й П. Тичини пафос революційного романтизму, од рук великого філософа і сонцепоклонника... Словник української мови в 11 томах