сонцепоклонник
сонцепокло́нник
-а, ч.
Той, хто поклоняється Сонцю як божеству.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонцепоклонник — сонцепокло́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сонцепоклонник — СОНЦЕПОКЛО́ННИК, а, ч. Той, хто поклоняється сонцю і всьому прекрасному на землі. Молода поезія .. прийняла з рук В. Чумака й П. Тичини пафос революційного романтизму, од рук великого філософа і сонцепоклонника... Словник української мови у 20 томах
- сонцепоклонник — СОНЦЕПОКЛО́ННИК, а, ч. Той, хто поклоняється сонцю і всьому прекрасному на землі. Молода поезія.. прийняла з рук співців Жовтня В. Чумака й П. Тичини пафос революційного романтизму, од рук великого філософа і сонцепоклонника... Словник української мови в 11 томах