1. Орфографічний словник української мови

соромний

соро́мний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соромний — -а, -е. 1》 Те саме, що сороміцький. || у знач. ім. соромне, -ного, с. Те, що виходить за межі загальноприйнятих норм пристойності. 2》 Який соромить (у 2 знач.) кого-небудь, приносить безчестя, ганьбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. соромний — СОРО́МНИЙ, а, е. 1. Те саме, що соромі́цький. Одна жінка казала про себе, що вона Єва, зривала із себе сорочку і ходила голісінька, соромні речі говорила (Леся Українка); Панотець ганьбить їх [селян].. Словник української мови у 20 томах
  3. соромний — ГАНЕ́БНИЙ (вартий ганьби, осуду), БЕЗСЛА́ВНИЙ, БЕЗЧЕ́СНИЙ, СОРО́МНИЙ, СТИДКИ́Й, СТИДНИ́Й. Коли людина просить пробачити її, то це значить, що вона засуджує свій вчинок, визнає його недостойним, ганебним (О. Словник синонімів української мови
  4. соромний — СОРО́МНИЙ, а, е. 1. Те саме, що соромі́цький. Одна жінка казала про себе, що вона Єва, зривала із себе сорочку і ходила голісінька, соромні речі говорила (Л. Укр., V, 1956, 166); Панотець ганьбить їх [селян].. Словник української мови в 11 томах