спадина

спа́дина

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадина — -и, ж. Спадиста місцевість, поверхня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спадина — СПА́ДИНА, и, ж. Спадиста місцевість, поверхня. Криві стежки вились по каменистій спадині (М. Коцюбинський); Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  3. спадина — СПА́ДИНА, и, ж. Спадиста місцевість, поверхня. Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб., І, 1955, 392); Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче (Зеров, Вибр., 1966, 131). Словник української мови в 11 томах