спадина

Значення в інших словниках

1. спадина — спа́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. спадина — СПА́ДИНА, и, ж. Спадиста місцевість, поверхня. Криві стежки вились по каменистій спадині (М. Коцюбинський); Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
3. спадина — СПА́ДИНА, и, ж. Спадиста місцевість, поверхня. Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб., І, 1955, 392); Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче (Зеров, Вибр., 1966, 131). Словник української мови в 11 томах