1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спадистий

спа́дистий

-а, -е.

Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.).

|| Нахилений, не зовсім прямовисний.

Спадистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся.

Спадисті плечі — похилі плечі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадистий — спа́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спадистий — Згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений. Словник синонімів Караванського
  3. спадистий — див. похилий Словник синонімів Вусика
  4. спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). – Держіть горою! Беріть цабе! – гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (І. Словник української мови у 20 томах
  5. спадистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. спадистий — Спа́дистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). — Держіть горою! Беріть цабе! — гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. спадистий — Спадистий, -а, -е Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка