спадистий

СПА́ДИСТИЙ, а, е.

Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.).

– Держіть горою! Беріть цабе! – гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (І. Нечуй-Левицький);

Перед військом піднімався лагідно спадистий горб, і на тім горбі росли чотири старі липи (О. Маковей);

Іван іде спадистою стежкою вниз (П. Колесник);

Він звернув з дороги на зелений моріжок спадистого берега, хотів відпочити, та зірвався і перевертом полетів униз (Г. Коцюба);

Спадистий шлях;

Спадистий поворот;

// Нахилений, не зовсім прямовисний.

Володя нахилився вперед через ручку гойдалки, і Варя могла прилягти на його спину, наче на спадисту спинку фотеля (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

спадистий — спа́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
спадистий — Згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений. Словник синонімів Караванського
спадистий — див. похилий Словник синонімів Вусика
спадистий — -а, -е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). || Нахилений, не зовсім прямовисний. Спадистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся. Спадисті плечі — похилі плечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
спадистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
спадистий — Спа́дистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). — Держіть горою! Беріть цабе! — гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
спадистий — Спадистий, -а, -е Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка