спадистий

ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.; ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ) (ПЛЕСКОВА́ТИЙ) (ПЛИСКОВА́ТИЙ) (який не має помітного схилу). Високі вали доходили за палацом до зелених пологих лук (І. Нечуй-Левицький); Вибрали зручне місце на положистому березі Сирдар'ї, де не було кущів та очерету (З. Тулуб); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Загребельний); Хутір Головатого стояв над річкою, трохи вище слободи, на некрутому косогорі (С. Добровольський); Огей пильно дивиться на застиглу воду, на чорну стіну скелі край води і на похилий, глинястий берег (О. Досвітній); Земля біля Хотина похилена до ріки і порізана глибокими ярами, які ближче до Дністра ширшають (О. Маковей); Недовго скакали обидва попутані коники. За третім скоком по згористій площі попадали на мураву (С. Ковалів); Хто боявся коли у Пренесті Чи у Вольсініях, лісом лямованих, Габіях чесних, Чи на покотистих Тібура горах — домів руйнування? (переклад М. Зерова); Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок); Непривична до пут вода тухольського потока на хвилю притишилася, немов злінивіла, задрімала в плоских своїх берегах (І. Франко); Пласке узгір'я Братського степу уривається глибочезними байраками (Д. Бузько); Опукла й зверху плеската гора, така схожа на військовий шолом, виникла раптом зовсім близько з-за повороту (Ю. Смолич); Через кілька верстов рибалки пристали до берега й позносили мережі, неводи й посуд на плискувату піскувату пересип (І. Нечуй-Левицький); Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадистий — спа́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спадистий — Згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений. Словник синонімів Караванського
  3. спадистий — див. похилий Словник синонімів Вусика
  4. спадистий — -а, -е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). || Нахилений, не зовсім прямовисний. Спадистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся. Спадисті плечі — похилі плечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). – Держіть горою! Беріть цабе! – гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (І. Словник української мови у 20 томах
  6. спадистий — Спа́дистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). — Держіть горою! Беріть цабе! — гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. спадистий — Спадистий, -а, -е Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка