спадистий
СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.).
— Держіть горою! Беріть цабе! — гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (Н.-Лев., V, 1966, 241);
Перед військом піднімався лагідно спадистий горб, і на тім горбі росли чотири старі липи (Мак., Вибр., 1956, 168);
Іван іде спадистою стежкою вниз (Кол., Терен.., 1959, 299);
Він звернув з дороги на зелений моріжок спадистого берега, хотів відпочити, та зірвався і перевертом полетів униз (Коцюба, Перед грозою, 1958, 16);
// Нахилений, не зовсім прямовисний.
Володя нахилився вперед через ручку гойдалки, і Варя могла прилягти на його спину, наче на спадисту спинку фотеля (Григ., Вибр., 1959, 420).
Спа́дистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся.
Спадистий лоб, перерізаний рівчаками глибоких зморщок, закінчувався зачіскою густого, зовсім сивого волосся (Собко, Граніт, 1937, 79);
Спа́дисті пле́чі — похилі плечі.
У Дмитрові все подобалося Полі: і постать з трохи спадистими, дужими плечима, які, здавалося, могли витримати хоч який тягар, й руки, що звикли до роботи (Автом., Щастя.., 1959, 50).
Значення в інших словниках
- спадистий — спа́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
- спадистий — Згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений. Словник синонімів Караванського
- спадистий — див. похилий Словник синонімів Вусика
- спадистий — -а, -е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). || Нахилений, не зовсім прямовисний. Спадистий лоб — лоб, який має невеликий схил згори до перенісся. Спадисті плечі — похилі плечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадистий — СПА́ДИСТИЙ, а, е. Який має схил, спад (про місцевість, площину і т. ін.). – Держіть горою! Беріть цабе! – гукнув Бородавкін позад його. Фесенко взяв цабе на спадистий бік горбика (І. Словник української мови у 20 томах
- спадистий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- спадистий — Спа́дистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спадистий — Спадистий, -а, -е Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка