1. Орфографічний словник української мови

спарник

спа́рник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спарник — -а, ч., зал. Стержень, що з'єднує ведучі колеса паровоза з колесами спареної осі або колеса двох спарених осей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спарник — СПА́РНИК, а, ч., зал. Стержень, що з'єднує ведучі колеса паровоза з колесами спареної осі або колеса двох спарених осей. Словник української мови у 20 томах
  3. спарник — СПА́РНИК, а, ч., зал. Стержень, що з’єднує ведучі колеса паровоза з колесами спареної осі або колеса двох спарених осей. Словник української мови в 11 томах