1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спарник

спа́рник

-а, ч., зал.

Стержень, що з'єднує ведучі колеса паровоза з колесами спареної осі або колеса двох спарених осей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спарник — спа́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спарник — СПА́РНИК, а, ч., зал. Стержень, що з'єднує ведучі колеса паровоза з колесами спареної осі або колеса двох спарених осей. Словник української мови у 20 томах
  3. спарник — СПА́РНИК, а, ч., зал. Стержень, що з’єднує ведучі колеса паровоза з колесами спареної осі або колеса двох спарених осей. Словник української мови в 11 томах