сплямити
сплями́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сплямити — -млю, -миш; мн. сплямлять і сплямувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Забруднити, залишивши плями на чому-небудь. 2》 перен. Зганьбити, ославити кого-, що-небудь; заплямувати. || Учинити наругу над ким-, чим-небудь. || Порушити чистоту чого-небудь, принизити чимось неподобним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сплямити — СПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. сплямля́ть; і СПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Забруднити, залишивши плями на чому-небудь. Обзирали [дами] свої сукні, щоб не сплямити дотиком о цеглу, каміння (І. Словник української мови у 20 томах
- сплямити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- сплямити — СПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. сплямля́ть; і СПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Забруднити, залишивши плями на чому-небудь. Обзирали [дами] свої сукні, щоб не сплямити дотиком о цеглу, каміння (Фр. Словник української мови в 11 томах