спокуситель
спокуси́тель
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спокуситель — див. звабник Словник синонімів Вусика
- спокуситель — СПОКУСИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що споку́сник. Хто ти: чи ангел мій ласкавий, Чи спокуситель мій лукавий? Розвій ці сумніви до дна! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
- спокуситель — СПОКУСИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що споку́сник. Хто ти: чи ангел мій ласкавий, Чи спокуситель мій лукавий? Розвій ці сумніви до дна! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 84). Словник української мови в 11 томах