спокуситель

див. звабник

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокуситель — спокуси́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. спокуситель — СПОКУСИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що споку́сник. Хто ти: чи ангел мій ласкавий, Чи спокуситель мій лукавий? Розвій ці сумніви до дна! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
  3. спокуситель — СПОКУСИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що споку́сник. Хто ти: чи ангел мій ласкавий, Чи спокуситель мій лукавий? Розвій ці сумніви до дна! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 84). Словник української мови в 11 томах