спокутування

споку́тування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокутування — -я, с. Дія за знач. спокутувати. Спокутування вини (провини) — виправлення, загладжування вини, провини і т. ін. Спокутування гріхів — замолювання гріхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спокутування — СПОКУ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. споку́тувати. (1) Споку́тування вини́ (прови́ни) – виправлення, загладжування вини, провини і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. спокутування — СПОКУ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. споку́тувати. Споку́тування вини́ (прови́ни) — виправлення, загладжування вини, провини і т. ін. Словник української мови в 11 томах