1. Орфографічний словник української мови

спопеляючий

спопеля́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спопеляючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до спопеляти. || у знач. прикм. Спопеляюча ненависть. Спопеляючий погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спопеляючий — СПОПЕЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Який спопеляє кого-, що-небудь. Щоб сміх був справді спопеляючим, зазначає Остап Вишня, сатирикові треба відчувати слово – віртуозно ним володіти (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. спопеляючий — СПОПЕЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спопеля́ти. Відомо, що енергія сонця може бути спопеляючою. Але вона може перетворюватись у троянду, в яблуневе цвітіння! (Рад. Словник української мови в 11 томах