споріднення
спорі́днення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споріднення — -я, с. Те саме, що спорідненість. || Стосунки між родичами людей, що взяли шлюб, а також стосунки подружжя з їхніми кровними родичами; свояцтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споріднення — СПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Те саме, що спорі́дненість. Патріархальні відносини у скіфів мали форми, що цілком склалися. Споріднення вели по чоловічій лінії (з наук.-попул. літ.); Якщо уважно придивитися до вбрання поліщуків, можна бачити, що тут .. Словник української мови у 20 томах
- споріднення — Спорі́днення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- споріднення — СПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Те саме, що спорі́дненість. Патріархальні відносини у скіфів мали форми, що цілком склалися. Споріднення вели по чоловічій лінії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 150); Благословенно будь споріднення і перегукування душ!... Словник української мови в 11 томах