1. Орфографічний словник української мови

спорість

спо́рість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорість — -рості, ж. Абстр. ім. до спорий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спорість — СПО́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до спо́рий 1. Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  3. спорість — СПО́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до спо́рий 1. Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян, Баланда, 1957, 221). Словник української мови в 11 томах