спроваджувати

Значення в інших словниках

1. спроваджувати — (з дому) випроваджувати, виряджати; (на Сибір) запроторювати; (плоти) перепроваджувати; (на шлях) ЖМ. СПРАВЛЯТИ; (нещастя) накликати. Словник синонімів Караванського
2. спроваджувати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
3. спроваджувати — -ую, -уєш, недок., спровадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати. 2》 Пропонувати, наказувати кому-небудь відправлятися кудись. || розм. Те саме, що направляти 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спроваджувати — СПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати. Словник української мови у 20 томах
5. спроваджувати — спрова́джувати 1. експортувати (ст) 2. привозити (ст): Деколи для забави заможніші передміщани робили в себе бенкет для жебрущих дідів. На означений день били кабана, робили кишки й ковбаси, спроваджували горілку й пиво. Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. спроваджувати — відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого. Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Так подивитися на нього (полковника) — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Фразеологічний словник української мови
7. спроваджувати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
8. спроваджувати — Спрова́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. спроваджувати — СПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати. Словник української мови в 11 томах