1. Орфографічний словник української мови

спрягатися

спряга́тися

дієслово недоконаного виду

запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими; об'єднуватися з кимсь для спільних дій; з'єднуватися, сполучатися способом спряження

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрягатися — -аюся, -аєшся, недок., спрягтися, спряжуся, спряжешся; мин. ч. спрягся, спряглася, спряглося; док. 1》 Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими. 2》 перен., розм. Об'єднуватися з кимсь для спільних дій. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спрягатися — СПРЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРЯГТИ́СЯ, спряжу́ся, спряже́шся; мин. ч. спрі́гся, спрягла́ся, ло́ся; док. 1. Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими. Словник української мови у 20 томах
  3. спрягатися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. спрягатися — СПРЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПРЯГТИ́СЯ, спряжу́ся, спряже́шся; мин. ч. спрі́гся, спрягла́ся, ло́ся; док. 1. Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими. Словник української мови в 11 томах