1. Орфографічний словник української мови

співучість

співу́чість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співучість — -чості, ж. Властивість за знач. співучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співучість — СПІВУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. співу́чий. Український народ здавна славиться своєю музикальністю, співучістю (з наук. літ.); Жили по сусідству у В'юнищах дві дівчини Ліда та Тамара. Словник української мови у 20 томах
  3. співучість — СПІВУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. співу́чий. Український народ здавна славиться своєю музикальністю, співучістю (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 17); Жили по сусідству у В’юнищах дві дівчини Ліда та Тамара. Словник української мови в 11 томах