старостат
староста́т
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старостат — СТАРОСТА́Т, у, ч. 1. Виборна громадська організація в учбових закладах, що складається із старост груп. Засідання старостату. 2. Приміщення, признач. для перебування старости (у 4 знач.). Викликав [староста] учителів. Словник української мови у 20 томах
- старостат — -у, ч. 1》 Виборна громадська організація в навчальних закладах, що складається зі старост груп. 2》 Приміщення, признач. для перебування старости (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старостат — СТАРОСТА́Т, у, ч. 1. Виборна громадська організація в учбових закладах, що складається із старост груп. Засідання старостату. 2. Приміщення, признач. для перебування старости (у 4 знач.). Викликав [староста] учителів. Словник української мови в 11 томах