1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старостат

староста́т

-у, ч.

1》 Виборна громадська організація в навчальних закладах, що складається зі старост груп.

2》 Приміщення, признач. для перебування старости (у 4 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старостат — староста́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. старостат — СТАРОСТА́Т, у, ч. 1. Виборна громадська організація в учбових закладах, що складається із старост груп. Засідання старостату. 2. Приміщення, признач. для перебування старости (у 4 знач.). Викликав [староста] учителів. Словник української мови у 20 томах
  3. старостат — СТАРОСТА́Т, у, ч. 1. Виборна громадська організація в учбових закладах, що складається із старост груп. Засідання старостату. 2. Приміщення, признач. для перебування старости (у 4 знач.). Викликав [староста] учителів. Словник української мови в 11 томах