сторонський
сторо́нський
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторонський — СТОРО́НСЬКИЙ, а, е, розм. Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. Зійшлися [на віче] майже цілі Тупівці та й поприходило декілька сторонських людей (Л. Словник української мови у 20 томах
- сторонський — -а, -е, розм. Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. || Не поширений у цій місцевості. || Який живе, перебуває і т. ін. не в цій місцевості, в іншому місці тощо. || у знач. ім. сторонський, -кого, ч., заст., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторонський — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
- сторонський — СТОРО́НСЬКИЙ, а, е, розм. Який прийшов, з’явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. Зійшлися [на віче] майже цілі Тупівці та й поприходило декілька сторонських людей (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах