1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сторонський

сторо́нський

-а, -е, розм.

Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.

|| Не поширений у цій місцевості.

|| Який живе, перебуває і т. ін. не в цій місцевості, в іншому місці тощо.

|| у знач. ім. сторонський, -кого, ч., заст., рідко. Людина, яка живе, перебуває і т. ін. не в цій місцевості, в іншому місці тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторонський — сторо́нський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сторонський — СТОРО́НСЬКИЙ, а, е, розм. Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. Зійшлися [на віче] майже цілі Тупівці та й поприходило декілька сторонських людей (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. сторонський — НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. сторонський — СТОРО́НСЬКИЙ, а, е, розм. Який прийшов, з’явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. Зійшлися [на віче] майже цілі Тупівці та й поприходило декілька сторонських людей (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах