1. Орфографічний словник української мови

стрибайчик

стриба́йчик

іменник чоловічого роду, істота

про зайця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрибайчик — СТРИБА́ЙЧИК, а, ч., звичайно у сполуч. зайчик-стрибайчик, стрибайчик-зайчик, розм. Уживається на позначення зайця (перев. як епітет). Я хоч невеличка, На пеньочок стану, – Зайчик-стрибайчик – І той не дістане (В. Словник української мови у 20 томах
  2. стрибайчик — -а, ч., звичайно у сполуч. зайчик-стрибайчик, стрибайчик-зайчик, розм. Уживається на позначення зайця (перев. як епітет). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрибайчик — СТРИБА́ЙЧИК, а, ч., звичайно в сполуч. зайчик-стрибайчик, стрибайчик-зайчик, розм. Уживається на позначення зайця (перев. як епітет). Я хоч невеличка, На пеньочок стану, — Зайчик-стрибайчик — І той не дістане (Бичко, Сійся.. Словник української мови в 11 томах