стрибайчик
стриба́йчик
-а, ч., звичайно у сполуч. зайчик-стрибайчик, стрибайчик-зайчик, розм.
Уживається на позначення зайця (перев. як епітет).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрибайчик — стриба́йчик іменник чоловічого роду, істота про зайця розм. Орфографічний словник української мови
- стрибайчик — СТРИБА́ЙЧИК, а, ч., звичайно у сполуч. зайчик-стрибайчик, стрибайчик-зайчик, розм. Уживається на позначення зайця (перев. як епітет). Я хоч невеличка, На пеньочок стану, – Зайчик-стрибайчик – І той не дістане (В. Словник української мови у 20 томах
- стрибайчик — СТРИБА́ЙЧИК, а, ч., звичайно в сполуч. зайчик-стрибайчик, стрибайчик-зайчик, розм. Уживається на позначення зайця (перев. як епітет). Я хоч невеличка, На пеньочок стану, — Зайчик-стрибайчик — І той не дістане (Бичко, Сійся.. Словник української мови в 11 томах