1. Орфографічний словник української мови

стрибучість

стрибу́чість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрибучість — СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. стрибу́чий. У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. стрибучість — -чості, ж. Властивість за знач. стрибучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрибучість — СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. стрибу́чий. У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (Худ. гімнаст., 1958, 211). Словник української мови в 11 томах