стрибучість
стрибу́чість
-чості, ж.
Властивість за знач. стрибучий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрибучість — стрибу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стрибучість — СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. стрибу́чий. У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стрибучість — СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. стрибу́чий. У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (Худ. гімнаст., 1958, 211). Словник української мови в 11 томах