стримуючий

стри́муючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стримуючий — СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е. Який стримує щось. Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. стримуючий — СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стри́мувати. Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (Наука.. Словник української мови в 11 томах