стримуючий

СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е.

Який стримує щось.

Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стримуючий — стри́муючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стримуючий — СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стри́мувати. Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (Наука.. Словник української мови в 11 томах