1. Словник української мови у 20 томах

стримуватися

СТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Здержувати себе від вияву яких-небудь почуттів, від здійснення якихсь намірів, вчинків і т. ін.

Патрицій спалахує, але стримується і тільки поглядає на єпископа (Леся Українка);

Цілу дорогу Михайло тихо сміявся, стримуючись, щоб не зареготати (Олесь Досвітній);

Ксеня примовкла, готова заридати, але стрималась (С. Голованівський);

Перший десяток татар промчав стрімголов. Важко було стриматися від спокуси, хотілося вискочити з лісу і зчепитися з ворогом (А. Хижняк).

2. Уповільнювати або припиняти свій рух.

Оглянувся [Микула]: турки тікали, але козаки стримувалися на полі, не бігли далі, тільки звертали скоренько в окопи (О. Маковей);

Він зробив крок і зараз стримався (І. Франко).

3. тільки недок. Пас. до стри́мувати.

Розвиток історичного жанру стримувався обстановкою, що існувала протягом ряду років, коли на довгий час були закриті для дослідників архіви (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стримуватися — стри́муватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стримуватися — Стримувати себе, не давати серцю волі, не потурати серцю; (щоб не сказати зайвого) кусати губи. Словник синонімів Караванського
  3. стримуватися — -уюся, -уєшся, недок., стриматися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Утримувати себе від вияву яких-небудь почуттів, від здійснення якихось намірів, вчинків і т. ін. 2》 Уповільнювати або припиняти свій рух. 3》 тільки недок. Пас. до стримувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стримуватися — СТРИ́МУВАТИСЯ (стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку, не дозволяти собі чогось), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), ГАМУВА́ТИСЯ, ЗДЕ́РЖУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. стримуватися — СТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Здержувати себе від вияву яких-небудь почуттів, від здійснення якихсь намірів, вчинків і т. ін. Патрицій спалахує, але стримується і тільки поглядає на єпископа (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах