стримуватися
СТРИ́МУВАТИСЯ (стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку, не дозволяти собі чогось), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), ГАМУВА́ТИСЯ, ЗДЕ́РЖУВАТИСЯ розм. — Док.: стри́матися, утри́матися (втри́матися), уде́ржатися (вде́ржатися), зде́ржатися. Він давно вже поривався сказати щось, але стримувався (О. Донченко); Подякуй долі та й кульгай собі делікатно, не пияч, не горлай та утримуйся від брехень (О. Довженко); Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (А. Головко); Аж і тепер не вдержуся від сліз (Ганна Барвінок); Чеснота стоїків непохитна.. Гамуючись у всьому, доходили до самогубства: вміли вмирати, та жити не вміли (Уляна Кравченко); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки, свої гадки, не здержувався в словах ні перед ким (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- стримуватися — стри́муватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стримуватися — Стримувати себе, не давати серцю волі, не потурати серцю; (щоб не сказати зайвого) кусати губи. Словник синонімів Караванського
- стримуватися — СТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Здержувати себе від вияву яких-небудь почуттів, від здійснення якихсь намірів, вчинків і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- стримуватися — -уюся, -уєшся, недок., стриматися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Утримувати себе від вияву яких-небудь почуттів, від здійснення якихось намірів, вчинків і т. ін. 2》 Уповільнювати або припиняти свій рух. 3》 тільки недок. Пас. до стримувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стримуватися — СТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Здержувати себе від вияву яких-небудь почуттів, від здійснення якихсь намірів, вчинків і т. ін. Патрицій спалахує, але стримується і тільки поглядає на єпископа (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах