1. Орфографічний словник української мови

струмінець

струміне́ць

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струмінець — СТРУМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до стру́мінь 1, 2. Він ваксував черевики, а Ярослав бавився струмінцем води з мідного крана (Ю. Мушкетик); З того часу як у школі з'явився Григорій Іванович, у шкільне життя влився ще один свіжий струмінець (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  2. струмінець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до струмінь 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струмінець — СТРУМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до стру́мінь 1, 2. Він ваксував черевики, а Ярослав бавився струмінцем води з мідного крана (Мушк., День.., 1967, 7); З того часу як у школі з’явився Григорій Іванович, у шкільне життя влився ще один свіжий струмінець (Збан., Малин. дзвін, 1958, 294). Словник української мови в 11 томах