струнний

Значення в інших словниках

1. струнний — СТРУ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до струна́ 1. Вони співають – і співає з ними Усе навколо, зриме і незриме, Ба навіть сивоусий бригадир, Скупий у мові і суворий в ділі, Підхоплює ті звуки легкокрилі, Немов бандури струнний перебір (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
2. струнний — -а, -е. 1》 Прикм. до струна 1). 2》 Який створює звук за допомогою струн (про музичні інструменти). || Який складається з таких інструментів. || Признач. для виконання на таких інструментах, виконуваний на них. Струнна мелодія. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. струнний — СТРУ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до струна́ 1. Вони співають — і співає з ними Усе навколо, зриме і незриме, Ба навіть сивоусий бригадир, Скупий у мові і суворий в ділі, Підхоплює ті звуки легкокрилі, Немов бандури струнний перебір (Рильський, III, 1961, 205). Словник української мови в 11 томах