1. Великий тлумачний словник сучасної мови

струнний

стру́нний

-а, -е.

1》 Прикм. до струна 1).

2》 Який створює звук за допомогою струн (про музичні інструменти).

|| Який складається з таких інструментів.

|| Признач. для виконання на таких інструментах, виконуваний на них. Струнна мелодія.

Струнний квартет — а) камерний ансамбль, до складу якого входять чотири стунні інструменти; б) твір у формі сонатного циклу для чотирьох струнних інструментів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струнний — стру́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. струнний — СТРУ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до струна́ 1. Вони співають – і співає з ними Усе навколо, зриме і незриме, Ба навіть сивоусий бригадир, Скупий у мові і суворий в ділі, Підхоплює ті звуки легкокрилі, Немов бандури струнний перебір (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. струнний — СТРУ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до струна́ 1. Вони співають — і співає з ними Усе навколо, зриме і незриме, Ба навіть сивоусий бригадир, Скупий у мові і суворий в ділі, Підхоплює ті звуки легкокрилі, Немов бандури струнний перебір (Рильський, III, 1961, 205). Словник української мови в 11 томах