стужавілий

стужа́вілий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стужавілий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  2. стужавілий — СТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до стужа́віти. Навіть при невеликому степовому вітрі в сонячну погоду стужавіла за зиму земля випаровує багато вологи (з газ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. стужавілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стужавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стужавілий — СТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до стужа́віти. Навіть при невеликому степовому вітрі в сонячну погоду стужавіла за зиму земля випаровує багато вологи (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах