1. Орфографічний словник української мови

стусень

сту́сень

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стусень — СТУ́СЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що стуса́н. Дав стусня, аж перекинувсь (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. стусень — -сня, ч., рідко. Те саме, що стусан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стусень — СТУ́СЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що стуса́н. Дав стусня, аж перекинувсь (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. стусень — Стусан, -на, стусень, -сня м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51. --------------- Стусень, -сня... Словник української мови Грінченка