стусень
сту́сень
-сня, ч., рідко.
Те саме, що стусан.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стусень — сту́сень іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- стусень — СТУ́СЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що стуса́н. Дав стусня, аж перекинувсь (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- стусень — СТУ́СЕНЬ, сня, ч., рідко. Те саме, що стуса́н. Дав стусня, аж перекинувсь (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- стусень — Стусан, -на, стусень, -сня м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51. --------------- Стусень, -сня... Словник української мови Грінченка