1. Орфографічний словник української мови

стухлий

сту́хлий 1

дієприкметник

тьмяний

сту́хлий 2

дієприкметник

гнилий

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стухлий — СТУ́ХЛИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. акт. до сту́хнути¹. 2. у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима (Панас Мирний). СТУ́ХЛИЙ², а, е. Дієпр. акт. до сту́хнути². – Вода .. Словник української мови у 20 томах
  2. стухлий — I -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до стухнути I. 2》 у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). II -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стухнути II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стухлий — Сту́хлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стухлий — СТУ́ХЛИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до сту́хнути¹. 2. у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима (Мирний, III, 1954, 189). СТУ́ХЛИЙ², а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сту́хнути². Словник української мови в 11 томах