стятий
стя́тий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стятий — СТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стя́ти¹; // у знач. прикм. [Юлія:] Я колись на стятих смереках дуже гарні хрущі бачила (І. Франко); Дівчинка у вінку з гіллячки винограду тягла за собою на віз кілька стятих батьком довгих лозин (М. Словник української мови у 20 томах
- стятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стяти I. || стято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стятий — СТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стя́ти¹. [Юлія:] Я колись на стятих смереках дуже гарні хрущі бачила (Фр., IX, 1952, 192); Дівчинка у вінку з гіллячки винограду тягла за собою на віз кілька стятих батьком довгих лозин (Коцюб. Словник української мови в 11 томах